Різдво у місті. Свято до кожного дому

До Різдва Музей Івана Гончара підготував спецпроєкт, щоб показати красу і зміст українських різдвяних атрибутів та інтегрувати їх у сучасні простори міст.

Попередні матеріали спецпроєкту:

Побувати у першому просторі: ресторан “100 років тому вперед”

Побувати у другому просторі: офіс архітектурного бюро “Zotov & Co”

Продовжуємо досліджувати питання, чи може український традиційний святковий декор співіснувати із сучасністю й доповнювати простори міста? Цього разу розглянемо домашній простір.

Напередодні Різдва ми завітали до родини художників Бориса та Оксани Денисевичів, де команда Музею Івана Гончара відчула справжнє свято. У кадрі — різдвяні вироби, створені спеціально для проєкту.

Різдвяний павук (Раїса Павленко)

“Я дуже люблю Різдво і в цьому році у мене народилася ідея святкування вдома таким чином.

Оксана та Борис Денисевичі

Я запропонувала друзям флешмоб. Ми маємо публікувати на своїх сторінках у соціальних мережах наше святкування вдома і таким чином наповнювати інформаційний простір святковим настроєм, масштабувати його. І ця наша активність дуже гарно вписується в проєкт Музею Гончара.

Ми живемо вдома, бачимо власний простір під одним кутом, і це дуже цікаво подивитися на нього з іншої точки зору так, як побачила це ваша команда, — розповідає господиня Оксана Денисевич

Свічки (Анастасія Панкова). Свічник (Володимир Довган). Ангел (Поліна Каніковська). Тарілка (Леся Денисенко).

Про сімейну традицію святкування Різдва

“Для мене ця традиція дуже нова. У моєму дитинстві був дуже популярним Новий рік, а на Різдво ми приїздили до бабусі, зустрічалися у родинному колі, але особливої традиції святкування не мали.

Свічник (Володимир Довган). Ангел (Поліна Каніковська). Тарілка (Леся Денисенко).

А коли у нас з’явилися друзі-носії традиції, пов’язані з Музеєм Івана Гончара, саме вони показали нам як святкувати. Вони почали приходити до нас із вертепами, колядками, запрошували нас у свій гурт. Я вже в дорослому віці отримала цей досвід та сприйняла його із великим щастям. Всередині мене відбулася зміна, ніби історична справедливість: я відчула, що це мені значно ближче, ніж було раніше.

Хоч це і нове для мене, але стало правдивим та істинним. І Новий рік поступово відійшов на другий план, хоча для мене знаково, щоб ми зустріли, увійшли, в Новий рік сім’єю всі разом.

Але наше Різдво стало набагато сильніше: коли ми вже самі співаємо колядки, коли готуємо традиційні страви, коли дідух на столі стоїть”, — розповідає Оксана.

Різдвяний павук

Різдвяний павук (Раїса Павленко).

“Павучок у нас висить цілий рік прив’язаний до сволоки. Наша сучасна хата складена з давньої цегли XVIII століття, і сволок так само давній.”

Павук — плетена із соломи повітряна конструкція, яку традиційно виготовляли й підвішували до стелі на Різдво. Павук є втіленням уявлень людей про структуру всесвіту. Види: пірамідальний, ромбовидний, у вигляді сонця, зірки, хрест. Оздоблення: іноді прикрашають кольоровим папером, пір’ям або додатковими деталями.

Різдвяний павук (Раїса Павленко).

Дідух

Дідух (Ольга Сахно). Пряник-панянка (Леоніда Прончук). Вибійкова скатертина (Алла та Володимир Маркар’яни).

“Маємо дідух завжди на Різдво на столі. Дуже любимо робити із ним композиції, коли навколо розставлені козаки-Мамаї, наші вусаті янголи. Любимо збирати їх під дідухом на столі.”

Дідух — сніп із жита, що символізує урожай, добробут, багатство; пов’язується з уявленнями про предків. Його ставили на головному місці в хаті: на покуті або на столі.

Дідухи (Ольга Сахно). Вибійковий рушник (по-центру, Ольга Костюченко). Вибійкова скатерина (праворуч, Алла та Володимир Маркар’яни). Ікона на склі “Юрій Змієборець” (Світлана Рак)

Витинанка

Витинанки (Оксана Денисевич).

“Маємо витинаночки на вікнах. У нас поруч живуть сусіди з одного боку та іншого, коли вони нещодавно приходили в гості, то дякували. Кажуть: “Кожен раз, коли дивимося у вікна, то бачимо витинаночки і нам так святково!”

Витинанка (Людмила Проценко).

Витинанка — це традиційне оздоблення для простору — силуетні прикраси на вікна, стіни та інші поверхні. Орнаменти традиційних витинанок геометричні, рослинні, трапляються також антропо- та зооморфні фігурки, зображення предметів побуту, архітектури тощо. Папір при витинанні складали вдвоє, вчетверо, увосьмеро.

Витинанка на вікні (Поліна Каніковська).

Янголи

Керамічні янголи (Оксана Денисевич).
Янгол із соломи (Наталя Бойко).

“Янгол — це традиційний образ для Різдва, хоча з глини їх, мабуть, не виготовляли. Традицію я використовую, коли декорую їх: древко (древо роду), зірки, пташки. Коли я робила перших ангеликів, лише кілька були з деревом роду чи пташками, але вони були найпопулярнішими. І я зрозуміла, що всі потребують саме янголів з традиційними елементами.

Ми дуже любимо, коли у нас в цей час у домі багато янголів. Нам їх дарують, ми їх збираємо. Маємо дерев’яних розписаних, солом’яних, витинанкових.”

Зірки

Керамічна зірка (Надія Ричок).
Солом’яний павук (Раїса Павленко).

“В оздобленні хати маємо дуже багато елементів, пов’язаних із різдвяними зірками. Коли ще будували її, то я для себе придумала ім’я для неї — “Будинок Сонця”. Тому багатьом у нашій хаті тепер різдвяно”, — розповідає господиня дому.

Різдвяний дзвоник із зіркою (Олександр Ковальчук).

Різдво, що найбільше вразило

“Вперше, мабуть, до нас завітали друзі вертепом із колядками. У маленьку квартиру прийшла велика кількість гостей — веселих та красивих із такою справжньою, не награною традицією. Такого ми не проживали раніше ніколи. Так хотілося з усіма поділитися, щоб всі могли побачити, що це може бути у Києві у квартирі. А потім все сталося дуже швидко: нам поспівали і сказали: “Збирайтеся, ходімо з нами!”. Нам принесли свитки, дали дзвоники та зірки, ініціювали у цю традицію дуже швидко.

Коли був Майдан, до нас приїхала моя кума з Харкова. Вона була російськомовна, дуже далека від цієї історії, від фольклору. І ми захотіли їй теж показати цю традиція. Ми вдягнули її у свитку, дали дзвоника та вирушили у місто.

Ми співали у метро колядки, зустрічалися із іншими гуртами, збиралися на Майдані. Після того, як вона пройшла із нами весь цей шлях та повернулася додому, на сьогодні в неї вже є своя колекція строїв та величезна колекція дукачів. Тоді на Майдані ми її викупали у цій різдвяній традиції і вона так включилася, що стала колекціонеркою давнього одягу та прикрас. Працює на кафедрі образотворчого мистецтва педагогічного університету та просуває народну українську культуру.

Тобто в цей різдвяний ланцюжок ми підключаємо нових людей, показуємо їм правдиву традицію, а вони далі підключають своїх друзів та знайомих.”

Зірки із соломи (Світлана Fндрусяк). Янгол із соломи (Наталя Бойко)

Надзвичайно дякуємо майстрам за збереження та розвиток традиції

Раїса Павленко — різдвяні павуки

Анастасія Панкова (майстерня Дика свічка) — воскові свічки

Володимир Довган — свічники

Поліна Каніковська — розписані ангели

Леся Денисенко — глиняний посуд

Ольга Сахно — дідухи, ангели із соломи

Леоніда Прончук — панянки (розписані пряники)

Алла та Володимир Маркар’яни — вибійкові статерки та рушники

Ольга Костюченко (майстерня Куделя) — вибійкові рушники, хустини

Світлана Рак — ікона на склі “Юрій Змієборець”

Оксана Денисевич (домашня майстерня Вусатий янгол) — керамічні ангели та витинанки

Наталя Бойко — янгол із соломи

Надія Ричок — керамічні зірки

Олександр Ковальчук — різдвяний дзвоник із зіркою

Світлана Андрусяк — зірки із соломи

Дякуємо родині Бориса та Оксани Денисевичів за співпрацю й продовження українських цінностей.

Над проєктом працювали:

Ідея та організація: Вертюк Мирослава

Світлини: Телікова Анастасія та Остроушко Юлія

Текст, верстка та комунікація: Вертюк Мирослава, Новосельцева Юлія та Сухоставець Дарина

--

--

Музей Івана Гончара

Національний центр народної культури