Різдво у місті. Свято в умовах урбанізації
До Різдва Музей Івана Гончара підготував спецпроєкт, щоб показати красу і зміст українських різдвяних атрибутів та інтегрувати їх у сучасні простори міст.
Побувати у першому просторі.
Другий простір — офіс архітектурного бюро “Zotov & Co”
У кадрі — різдвяні вироби, створені спеціально для проєкту.
Ми поспілкувалися із директоркою бюро, господинею простору — Валентиною Зотовою.
Різдво для мене — це родина, вдячність, любов. Дуже приємний час у році. Музей Івана Гончара приносить розуміння та сприйняття цього давнього свята до нашого виру міського життя. Не варто думати, що традиційне святкування не притаманне сучасній людині. Мої діти вже багато років беруть участь в “Орелях” (дитяча фольклорна школа в Музеї Івана Гончара — ред.) — співають, танцюють грають на традиційних інструментах, і цього року, в час карантину, нам так не вистачає різдвяних колядок і настрою. Так не вистачає цієї традиції, тієї радості, яку коляднички приносять в кожну хату своїми колядками і віншуваннями. Мені здається, що вона чудово лягає у простір життя сучасного міста.
Ставлення до Різдва, що є зараз: COVID та ялинка у місті, збиратися біля неї дуже небезпечно, але місто все одно витрачає кошти на прикраси до свята. Зазвичай ці прикраси без смаку — різнокольоровий жах, на який дивитися неможливо. А насправді є дуже багата українська культура і я вірю, що поступово, крок за кроком, можна переконати використовувати традиційні прикраси у приватному побуті та міських просторах. Після “совка” це важко, але я бачу, що процес набирає обертів.
Це питання навіть не про місто, а про людей, про родини та їхні традиції.
Про проєкт:
Насправді, у цьому році ми дуже щасливі, бо є частиною проєкту Музею Івана Гончара. У нашому офісі з’явилися елементи різдвяного декору, що стали центрами тяжіння.
Різдвяний павук
Плетена із соломи повітряна конструкція, яку традиційно виготовляли і підвішували до стелі на Різдво. Павук є втіленням уявлень людей про структуру всесвіту.
Види: пірамідальний, ромбовидний, у вигляді сонця, зірки, хреста
Оздоблення: іноді прикрашають кольоровим папером, пір’ям або додатковими деталями.
Павук відтепер теплий центр нашого офісу, витинанка та інші атрибути. Усі вони створили святковий настрій наприкінці цього складного року. Ми обов’язково прикрашатимемо цими традиційними різдвяними атрибутами офіс і у наступному році, а можливо запросимо Музей Івана Гончара вбирати наш простір до свята знову.
Витинанка
Ажурні, силуетні прикраси на вікна, стіни та інші поверхні — традиційне оздоблення для простору.
Паперові витинанки, як прикраси сільських хат, з’явилися в Україні в середині XIX ст.
Орнаменти традиційних витинанок геометричні, рослинні, трапляються також антропо- та зооморфні фігурки, зображення предметів побуту, архітектури тощо. Папір при витинанні складали вдвоє, вчетверо, увосьмеро.
Дідух
Дідух — сніп із жита, що символізує урожай, добробут, багатство; пов’язується із уявленнями про предків. Його ставили на головному місці в хаті: на покуті або на столі.
Про досвід та цінності традиційної культури у роботі:
У проектах ZOTOV&Co ми часто працюємо з українськими скульпторами. У приватному будівництві використовуємо традиційні технології — мазані стіни, наприклад.
Я бачу, що зараз з’являється тренд на традиційні технології, багато дизайнерів намагаються вивчити їх та використовувати в роботі. Наприклад, українська дизайнерка спільно з одним французьким брендом вже не один рік поспіль успішно створює світильники-павуки з металу, в основі яких конструкції традиційних павуків. І це дуже коштовні та популярні предмети інтер’єру, а в їх основі лежить українська традиція.
У офісі у нас є особлива традиція: ми збираємося з усіма співробітниками, запрошуємо друзів, родини, колег і у широкому сімейно-робочому колі за великим столом, обговорюємо все, що сталося за рік, плануємо майбутнє, спілкуємося, смачно їмо та п’ємо.
Солом’яні вироби
Хрести, зірки, сонця із житньої соломи виготовляли до різдвяних свят та оздоблювали ними вікна, вставляючи їх між подвійними рамами вікон. Пізніше майстри почали виготовляти ангелів, як один із символів Різдва.
Найкраще у виробах виглядає житня солома. Якщо матеріал зібраний до періоду повного достигання, солома має особливий блиск і вироби з неї стануть окрасою будь-якого інтер’єру.
Що ще?
Традиційні предмети побуту можуть стати особливими атрибутами, необхідними та жаданими для кожного.
У моєї бабусі була скриня, спеціально для неї зроблена, ще коли вона була маленькою. Для мене ця скриня була потаємним світом — величезна, масивна, чарівна річ. Думаю, що коли справдиться моя мрія і я переїду у приватний будинок, то замовлю у майстрів таку скриню.
Різдво, що надихнуло:
Я родом з Маріуполя. Коли зростала, то дуже мало стикалася із українською культурою. Вийшло, що я зростала у російськомовному середовищі, до церкви ходила можливо двічі із бабусею. Вже у студентські роки я потрапила на Західну Україну на Різдво. Із компанією ми поїхали в село до чиєїсь бабусі. І я побачила зовсім інше свято. Там усі мали вдома традиційне вбрання, така була тепла атмосфера. Я вперше відчула цей стан на межі з медитацією: спокій, приємне чарівне відчуття. Це не була вистава для туристів, а справжнє родинне свято. Це був настільки цікавий досвід, можливо навіть переломний момент, коли захотілося дізнатися більше про коріння та культуру.
Надзвичайна подяка майстрам за збереження та розвиток традиції:
Ольга Сахно — дідухи, ангели із соломи
Наталя Бойко — ангел із соломи
Світлана Андрусяк — зірки із соломи
Поліна Каніковська — витинанка
Леоніда Прончук — пряник-іграшка
Надія Ричок — керамічна зірка
Павук для проєкту створений спільно співробітниками бюро та Музею Івана Гончара.
Подяка простору Zotov & Co за співпрацю та впровадження українських цінностей. Особлива подяка Катерині, Валентині та Віктору Зотовим.
Над проєктом працювали:
Ідея та організація: Мирослава Вертюк:
Світлини: Настя Телікова, Юля Остроушко: світлини.
Текст, верстка та комунікація: Мирослава Вертюк, Юлія Новосельцева, Дарина Сухоставець
Національний центр народної культури “Музей Івана Гончара”
